У свідомості більшості Ейнштейн залишився втіленням ексцентричного генія, котрий сміливо показує язика фотографам і носить взуття на босу ногу. Але за зовнішньою безтурботністю Ейнштейна приховувалися душевний біль та розчарування, адже протягом усього життя Ейнштейн ніс тягар вродженої хвороби дислексії (специфічне вибіркове порушення процесу навчання та письма). Зустрівшись у ранньому віці з нерозумінням та абсолютною байдужістю викладачів і батька, глузуванням однолітків, геній не зупинився у пошуках свого призначення у житті. Один з найвизначніших фізиків ХХ століття Альберт Ейнштейн досягнув колосальних вершин у науці, довівши всім, що навіть попри хворобу можна вибороти собі право називатися людиною з великої літери.